9 жовтня в Міністерстві освіти і науки України за участю заступника Міністра освіти і науки Павла Полянського та директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука відбулася прес-конференція щодо особливостей державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році.
У 2015 році усі одинадцятикласники складатимуть єдиний тест з української мови, результати якого зараховуватимуться як державна підсумкова атестація за підсумками навчання у школі, а також як зовнішнє незалежне оцінювання, результати якого можуть бути використанні при вступі до вищого навчального закладу.
Детальнішу інформацію дивіться за посиланнями:
Коментар І.Лікарчука у ФБ: "Учора під час прес-конференції я повідомив журналістам, що у 2015 році ми плануємо визначати результати ЗНО за принципом "здав/не здав". А потім читаю в деяких ЗМІ нісенітницю типу: "УЦОЯО відміняє бали, за якими будуть обраховуватися результати ЗНО". Тож хочу іще раз пояснити і журналістам (знаю, що серед моїх друзів по ФБ їх чимало), і педагогам-практикам, які відвідують мою сторінку, сутність цих змін.
ВідповістиВидалитиОтже, починаючи з перших років ісування ЗНО в Україні був запроваджений своєрідний "поріг", який визначався 124 балами, для того, щоб відсіяти тих, хто не має елементарних знань з того чи іншого предмета. Але, як це не дивно читати, ніхто не може пояснити чому за такий поріг був узятий кількісний показник "124" бали. З точки зору теорії педагогічних вимірювань цей вибір обґрунтувати неможливо. З точки зору абітурієнтів, подібне рішення також не викликає особливих позитивних емоцій, бо складно їм зрозуміти, чому 123,5 - не "прохідний", а 124 - "прохідний"... А якщо врахувати і те, що однаковий показник 124 бали використовується для тестів із усіх предметів - то абсурдність ситуації стає іще більш очевидною. Ось для того, щоб ліквідувати цю абсурдність та забезпечити більш об'єктивну оцінку рівня знань абітурієнтів і, відповідно, розширити можливості тих, хто має знання, стати студентом, ми переходимо до використання в практиці визначення результатів ЗНО за принципом "склав/не склав", в основі якого лежить добре відомий у зарубіжній практиці освітніх вимірювання метод Ангоффа. Його сутність полягає в наступному. Після завершення тестування з кожного предмета збирається спеціальна експертна комісія, яка, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на певне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала». Такий порогоаий бал визначається певною сумою тестових балів. Для кожного предмета він буде різним: для історії він цього року може бути 25 тестових балів, а наступного - 30 чи 28; з математики відповідно 27 або 30, чи 23. Тобто, кожен рік, для кожного предмета експерти визначатимуть такий пороговий бал. У результаті, всі абітурієнти, які набрали кількість тестових балів, що є меншою від пороговоі, будуть вважатися такими, що тест не склали. Ті, хто набрав більшу від пороговоі кількість балів, тест склали. У абітурієнтів, які подолали порог, тестові бали будуть переводиться в рейтингову шкалу в діапазоні від 100 до 200 балів. У результаті, абітурієнт, який отримав рейтинговий результат 100,5 балів, буде мати можливість взяти участь у конкурсі для вступу до університету. Не кажучи вже про тих, хто отримає 123,5 бали. Але навіть не зможуть надіятися на те, що стануть студентами ті, хто тест "не склав".